Бруцельоз у собак: симптоми та лікування
Зміст
Бруцельоз - це інфекційне захворювання, поширене серед тварин і вражає органи репродуктивної системи. У інфікованих тварин народжується мертве потомство, часто відбуваються викидні, епідидиміти (запалення яєчок, що призводить до безпліддя), орхити (запалення яєчка), дискоспондиліти (запалення міжхребцевого диска). Про симптоми та лікування бруцельозу читайте докладніше у нашій статті.
Таблиця 1. Види бактерій бруцельозу
Види бактерій | Паразитуюча дія |
---|
Що потрібно знати? Заражені собаки є носіями та поширюють у зовнішньому середовищі бактерії бруцел близько 12 місяців.
Бруцели вражають лімфовузли в організмі собаки, розмножуючись і виходячи у зовнішнє середовище з рідиною (сеча, материнське молоко, амніотична рідина та ін.).). Бактерії відразу ведуть до руйнування кісткового мозку, печінки, селезінки, органів репродуктивної системи.
Як тільки бактерія потрапила до організму тварини, вона починає розвиватися протягом одного місяця. Бактерія відрізняється хорошою виживаністю поза організмом носія і гине тільки при високій термічній обробці, дезінфекції карболовою кислотою (фенол), розчином формальдегіду (формалін) та іншими дезінфікуючими засобами. У заражених випорожненнях бруцелла міститься близько півроку і є небезпекою для оточуючих.
Відео — Бруцельоз собак
Симптоми
Потрапляючи в організм, бруцели атакують макрофагічну систему, поширюючись по всьому організму, призводячи до великої інтоксикації. У особин чоловічої статі бактерії вражають репродуктивні органи, призводячи до орхітів та атрофії насінників. У особин жіночої статі при поразці з`являється ендометрит, мимовільний аборт, мертвіння.
При інфікуванні основними симптомами є:
- апатія;
- слабкість;
- підвищення температури;
- збільшені лімфовузли;
- втрата апетиту, порушення роботи органів шлунково-кишкового тракту;
- гнійні вагінальні виділення у самок;
- запалення матки, вагініт, порушення мікрофлори піхви;
- артрит.
Способи зараження
Бруцельозом вихованець може заразитися через контакт з дикими тваринами, бездомними собаками. Але найчастіше зараження відбувається:
- пероральним шляхом (через прийом їжі, зараженої води або посліду, що з`їдається після пологів);
- статевим шляхом (під час в`язання);
- під час вигодовування потомства;
- через слизові оболонки органів зору;
- переносниками інфекції (мухи легко переносять бактерії, серед яких перебувають і бруцели, інфікуючі продукти харчування);
- через кров, при уколах, хірургічному втручанні;
- внутрішньоутробним шляхом від матері до дитинча (бруцели проникають у плаценту, під час пологів або через грудне молоко).
Діагностика
Симптоми бруцельозу дуже схожі з іншим інфекційним зараженням у собак, тому це ускладнює діагностику. До діагностованого обстеження собаки включено:
- дослідження вагінального секрету;
- дослідження спермної рідини;
- огляд абортованого плода;
- виявлення наявних антитіл до бруцелли (аглютинація);
- серологічний аналіз;
- імунофлуоресцентний аналіз;
- імунохроматографічний аналіз (ІХА);
- імуноелектрофоретичний аналіз (ІЕФ).
Діагностування може призначатися повторно через певний період часу, якщо результати не будуть нести певної інформації.До цього собака вважається носієм із позитивною реакцією на інфекцію.
Також паралельно проводяться діагностика на виключення зараження сальмонелами, лептоспірозом, хворобою Карре (чумка), токсоплазмозом, дистиреозом.
Лікування
Бруцельоз дуже небезпечне захворювання і важко піддається лікуванню. Під час прийому лікарських препаратів у тварин часто виявляються алергічні реакції та аутоімунні порушення. Основними лікувальними препаратами у боротьбі з даною інфекцією є антибіотики:
- фторхінолони: «Офлоксацин» (0,5 мл/10 кг 1 раз на добу), «Ципрофлоксацин» (1 таб/10 кг 1 раз на добу)-
- тетрациклінового ряду: "Тетрациклін" (10-20 мг/кг через 8 год), "Ріфампіцин" (0,2 мл/кг 2 рази на добу), "Доксициклін" (5-10 мг на 1 кг 1 раз на добу)-
- пеніцилінового ряду: "Амоксиклав" (12,5 мг/кг 1 раз на добу) - "Ампіцилін" (10-20 мг/кг через 8 год)-
- аміноглікозиди: «Гентаміцин» (1,1 мл/кг 2 рази на день, проміжки між уколами складають не менше 12 годин), «Стрептоміцин» (10 мг/кг 1 раз на добу).
Крім антибіотиків, ветеринарним лікарем може призначатися:
- стимулятори імунної системи: «Анандін» (15-20 мг/кг 1 раз на добу), «Гамавіт» (0,1 мл/кг внутрішньом`язово), «Циклоферон» (0,1 мл/кг 1 раз на добу)-
- протизапальні: «Ацетилсаліцилова кислота» (50 мг/кг 1 раз на добу), «Бутадіон» (0,2-0,4 г, 2-3 рази на добу)-
- якщо проявляється алергічна реакція, то призначаються антигістамінні засоби: Супрастин (2 мг/кг 1 раз на добу), Тавегіл (1 таб/60 кг).
Докладніше про антигістамінних препаратів для собак читайте у статті на нашому сайті.
Навіть після повного прийому курсу антибіотиків немає гарантії, що інфекція знищена. Бруцели можуть залишитися в мінімальних кількостях в організмі собаки і знову поширитись при зниженні захисту організму. Також, якщо рецидиви мають частий характер, господарям варто каструвати (стерилізувати) вихованців.
Що потрібно знати? На ранній стадії зараження бруцелами лікування проводять курсом антибіотиків. Але навіть призначення 2-3 видів препаратів не позбавить організм вихованця від небезпечної та живучої бактерії, тому тварина вважатиметься носієм інфекції.
Схильність до захворювання
Ці бактерії поширені у будь-якій віковій групі собак. Вік, стать та порода тварини тут не мають значення. Найчастіше піддаються інфікуванню вагітні самки та собаки, які мають контакт з дикими та сільськогосподарськими тваринами.
Профілактика
У ветеринарній практиці є досвід застосування вакцин у профілактичних цілях. Вакцинацію проходять сільськогосподарські тварини, але для собак досі не винайдено дієвого препарату.
Обов`язкове профілактичне дослідження на бруцельоз проводиться:
- у розплідниках при утриманні двох та більше собак;
- якщо є сумнівні результати аналізів;
- при наявних захворюваннях репродуктивної системи;
- при довільному аборті у особин жіночої статі;
- при в`язці вихованців.
Дезінфекція
Якщо ви є власником чотирилапого друга, то з метою профілактики варто регулярно обробляти приміщення карболовою кислотою (фенолом), розчином формальдегіду (формаліном) та іншими дезінфікуючими засобами. Варто взяти на увагу харчування вихованців та прибрати з раціону сирі м`ясні продукти та молочку, якщо вони були придбані від заражених сільськогосподарських тварин.
Ризик та небезпека зараження для людини
Так як при лікуванні антибіотиками немає гарантії повного одужання, і собака стає носієм даної інфекції, то власники повинні знати, що наражають себе і близьких на небезпеку. Бруцельоз з легкістю потрапляє в організм через здорову неушкоджену шкіру людини, розвиваючись і руйнуючи центральну нервову систему, сечостатеві органи, серце, судини, кістково-м`язову систему.
Патологія настільки небезпечна, що, руйнуючи внутрішню роботу організму, неминуче призведе до інвалідності. Бруцелла активно розвиває менінгіт, радикуліт, артрит та енцефаліт та призводить до безпліддя у молодих людей. У зоні ризику знаходяться фахівці ветеринарних клінік, заводчики, люди, які взаємодіють із кров`ю, виділеннями та інфікованими собаками, а також люди з ослабленою імунною системою. Про стандартні сценарії розвитку бруцельозу можна прочитати нижче.
Що потрібно знати? Бруцельоз невиліковний, тому варто подбати про свою безпеку та безпеку рідних. Якщо ваш вихованець зазнав бруцельозу, то тут варто вибирати: здорове життя ваших дітей або собаки.
Наслідки у собак
Після перенесеного захворювання собаку слід постійно обстежувати, здавати аналізи. Приміщення, в якому утримувалась тварина, варто продезінфікувати. Як правило, собаки надалі не здатні виношувати потомство і стають безплідними. Хоч бруцельоз і є нечастим інфекційним захворюванням серед домашніх вихованців, але несе серйозну небезпеку. Тому тварини кожні півроку мають перевірятись на наявність інфекції. Перехворілі собаки виключаються з розведення, а нових собак поміщають у карантинну зону на три місяці.
Висновок
На жаль, у сучасному світі ще немає ліків, які змогли гарантувати захист людини та її вихованця від небезпечного збудника — бруцели. Лише самотужки можна частково убезпечити себе, своїх близьких, проводячи профілактичну роботу та постійний огляд вихованців, дезінфекцію приміщень, а також дотримуючись заходів особистої гігієни під час роботи з лабораторними аналізами та потенційними носіями інфекції.